Від проєктів герба до грамофонних платівок: УІНП презентував виставку "Мистецтво вільних: художня естетика Української революції 1917-1921".
26 серпня, у Києві презентували виставку "Мистецтво вільних: художня естетика Української революції 1917-1921".
Розташована на експозиційних стендах УІНП, що на в самому серці столиці, по вулиці Хрещатик 22, біля будівлі Головпоштамту. Цю експозицію Інститут відкрив у партнерстві з Національним музеєм історії України та Бібліотекою імені Олега Ольжича.
“Це умонастрій, суспільна тенденція, яка охоплювала мільйони людей. І на цій виставці — десятки прізвищ, відомих або маловідомих, які присвятили частину свого життя для того, щоб віддати частину свого таланту новій, молодій Українській державі. Це говорить про те, що якщо є мистецький вимір, це значить, що це тотальне явище, що ним перейняті мільйони людей. Тут ми знаходимо цьому підтвердження — в мистецтві, живописі, музиці, в гуморі. І для того, щоб повноцінно розуміти той період і самих себе, нам потрібні такі виставки. Ми б дуже хотіли, щоб кожна людина, думаючи про початки нашої незалежності у XX столітті, розуміла, що ця ідея, це явище охоплювали всі сфери суспільства. І найкращим доказом цього є ця виставка, яка базується на реальних матеріалах”, - наголосив голова УІНП Антон Дробович.
Координатор експозиції та начальник управління наукового забезпечення УІНП Ярослав Файзулін зазначив, що даний проєкт акцентується на різних аспектах державотворення: парламенті, уряду, державній службі, дипломаті, війську, флоту, а мистецтво є продовженням цієї теми, оскільки це, по суті, формування візуального образу української державності. Те, як Україну сприймали у світі і якою Україну бачили громадяни.
“Виставка розповідає про те, як тризуб став Державним гербом, як відбувалися пошуки Державного герба, його утвердження. Вона показує, якої стилістики набули державні документи. І серед найцікавіших артефактів тут представлена Федеративна грамота гетьмана Павла Скоропадського, якою затверджувався Брестський мирний договір. Тут є запрошення на відкриття Кам’янець-Подільського і Київського державних університетів, диплом Георгія Нарбута як ректора Української академії мистецтв. Ми розповідаємо про те, як готував свої твори Микола Леонтович, про світове турне капели Кошиця і багато інших аспектів, про які повинен знати кожен українець”, - наголосив Файзулін.
Завідувачка відділу джерелознавства новітньої історії України Інституту української археографії та джерелознавства імені Михайла Грушевського НАН України Валентина Піскун зазначила, що при підготовці виставки була проведена колосальна пошукова робота для візуалізації найбільш важливих моментів української державності.
"Мистецтво, як таке, і культура загалом має відчувати та відбивати ритм своєї доби. Те, що відбувалось в період Української революції 1917-1921 років, всі емоції та переживання тих років - у цій виставці", - зауважила науковиця.
Водночас заступник генерального директора Національного музею історії України Богдан Патриляк зауважив, що Українська держава першої чверті ХХ сторіччя попри всі складності власного існування змогла залишити по собі потужний мистецький та естетичний спадок, що слугував джерело натхнення для діячів радянської України та українців в еміграції.
“Це був дуже нетривкий період в історії України, - чи то у формі Української Народної Республіки, чи у формі Української держави гетьмана Павла Скоропадського. Але тим не менше за ці роки державного будівництва, практично не контролюючи більшу частину своєї території, був закладений потужний естетично-мистецький канон, який можна порівняти з Гетьманщиною, козацькою державою, де теж були серйозні внутрішні проблеми і протиріччя, але Гетьманщина зродила феномен українського козацького бароко. Також і за часи Української революції 1917-21 років цей мистецький канон продовжив реалізовуватися, і навіть в Українській радянській республіці, а продовжився в еміграції. Але потужність цього явища важко переоцінити”, - зазначив він.
Фото: Ігор Кромф