1887 - народився Федір Лисенко, геолог
1887, 7 червня – народився Федір Лисенко, геолог, який відкрив одне з найбільших родовищ нафти і газу на сході України, в Дніпровсько-донецькій западині. Жертва сталінського терору.
Федір Лисенко народився у Бердянську (тоді місто входило до Таврійської губернії, зараз це Запорізька область). Закінчив місцеву гімназію, вступив до Петербурзького гірничого інституту. Після участі в студентських заворушеннях був змушений залишити Петербург i виїхати до Томська. Там у 1911 році закінчив із відзнакою Томський гірничий інститут. Працював сім років у копальнях Сибіру, Алтаю, Казахстану.
З початком революції повернувся до України. Спочатку працював на рудниках Донбасу, а потім за дорученням Української Центральної Ради досліджував соляні копальні поблизу Бахмута. Викладав курс геології у Кам’янець-Подільському університеті й вивчав мінеральні ресурси Поділля.
З 1926-го на запрошення академіка Павла Тутковського працює в Інституті геології Академії наук радянської України. Водночас завідує розвідкою корисних копалин Укргеолкому, керує секцією гірничо-геологічної термінології Інституту української наукової мови, читає курс пластичних матеріалів у Київському художньому інституті… Продовжує вивчати силікати й фосфати Поділля, а згодом досліджує Роменську площу. Це дослідження привело до відкриття нової нафтогазової провінції – Дніпровсько-донецької западини.
Польові дослідження Роменської площі, які провів Федір Лисенко, засвідчили наявність значних покладів калійних солей. А свердловина №1, пробурена на початку 1930-х, дала підставити припускати нафтогазоносність площі.
“У 1934 р. Федір Остапович, зібравши всі свої звіти, їде на консультацію до провідних фахівців у Москву, а потім в Солікамськ з метою вивчення калієносності місцевого розрізу і зіставлення його з даними по Роменській свердловині. Всі дані говорили про наявність нафти, доводячи нафтогазоносність Дніпровсько-донецької западини, – пише Валентина Салогуб. – З цими висновками Лисенко домагається прийому в Серго Орджонікідзе, наркома важкої промисловості СРСР. Нарком дає команду про поновлення пошукових робіт і виділення додаткових коштів на потужніші бурильні установки. У Роменському краєзнавчому музеї зберігається групова фотографія, під якою підпис "Геологическая разведывательная партия во главе с профессором Лысенко на Роменщине (1934 г.)".
22 квітня 1936 року пробурили свердловину №2. Під час буріння виявили багаті нафтопрояви. Це була перша нафта в радянській Україні. Це була сенсація.
Пошукове буріння часто супроводжувалося аваріями через складність розрізу, недосвідченість бурових бригад і неякісне обладнання. У ті часи аварії сприймалися як шкідництво і саботаж.
Федора Лисенка арештували 22 травня 1937-го в лікарняній палаті. Під арешт потрапили також бібліотека вченого, його наукові праці й розробки, особисте листування. 3 вересня Лисенка засудили до розстрілу. Згідно зі свідоцтвом про смерть, що зберігається у Роменському краєзнавчому музеї, розстріляли його ще до оголошення вироку, 26 серпня. Реабілітували 28 листопада 1956-го.
У цей же час, влітку 1937-го, на Роменській площі пробурили нову свердловину й видобули майже дві тони нафти, що підтвердило правоту досліджень та розробок Федора Лисенка. Того ж року з Москви на відкрите родовище прибув новий керівник Куцев, який присвоїв результати 10-річної праці розстріляного геолога.