1895 - народився Василь Кучабський, історик

1895, 4 листопада – у селі Волиця на Львівщині народився Василь Кучабський, історик, публіцист, автор перших українських підручників з військової справи, член НТШ.

Василь Кучабський (1895 – ймовірно 1971). Фото 1920-х.  Фото: coollib.com

Освіту отримав у Академічній гімназії Львова. Згодом навчався на юридичному факультеті Львівського університету. Підлітком захопився військовим вишколом і вступив до "Пласту". На початку Першої світової війни увійшов до Легіону Українськиї Січових Стрільців, згодом йому доручили командування сотнею УСС. У вересні 1916-го його сотня відзначилася у боях за Лисоню.

Кучабський друкувався у часописі "Шлях” та у стрілецькому сатиричному часописі "Самохотник".

1916-го потрапив у полон до росіян і до 1918-го перебував у таборі для військовополонених у Волгограді. Він втік з табору і перебрався до Києва.  Тут,

у складі Куреня Січових Стрільців брав участь у боях проти більшовиків.

Разом з Дмитром Донцовим працював у журналі "Заграва".

На еміграції жив у Чехословаччині, Німеччині, Польщі. Зблизився з представниками гетьманського руху. Займався найковою діяльністю та публіцистикою. Автор праць: "Україна і Польща", "Січові Стрільці. Воєнно-історичний нарис", "Українська дипломатія та держави Антанти в 1919 р.", "Польська дипломатія і східно-галицьке питання на Паризькій мирній конференції в 1919 р.", "Симон Петлюра в світлі історії". З середини 1944-го обриваються відомості про Василя Кучабського. Припускали, що його знищили НКВДисти.

Нині нащадки Василя Кучабського повідомили, що він з родиною наприкінці Другої світової війни перебрався до Бланкенбургу (Німецька демократична республіка), де помер 28 червня 1971-го.