1893 – у Полтаві народилася зірка німого кіно Віра Холодна.

1893, 9 серпня (за іншими даними – 5 серпня) – у Полтаві народилася зірка німого кіно Віра Холодна.

Батько Віри, Василь Левченко належав до козацько-старшинського роду, який брав початок від ХVІІ століття. Закінчив словесне відділення Московського університету, вчителював у гімназії; мати закінчила Маріїнський інститут шляхетних панянок.

Коли Вірі було два роки, батьки переїхали до Москви – там помер Вірин дід по матері, і бабуся, щоб не лишатися самою, покликала до себе доньку. Віра мріяла стати балериною і навіть вступила в балетне училище Великого театру, але через рік мусила його залишити, бо бабуся-аристократка вважала, що це непристойно. З 11 років гімназистка Віра відвідувала гурток молодих артистів Московського художнього театру, брала уроки гри на сцені, була у захваті від гри Віри Комісаржевської.

У Москві ж Віра познайомилася з майбутнім чоловіком, юристом та журналістом Володимиром Холодним. Родина Холодних на той час була дуже відома в українських колах:  один з братів Володимира, Олексій, був музичним критиком, інший, Микола - ботаніком, фізіологом та мікробіологом, чиє ім`я нині носить інститут ботаніки АН України. Ще один брат, Григорій, теж був ученим, секретарем Українського видавничого товариства у Москві. Згодом переїхав до Києва, викладав у старших класах Другої української гімназії ім. Кирило-Мефодіївського братства, був головою «Просвіти» у Чернігові, працював в інституті Української Наукової Мови, згодом очолював його. У 1929 р. був звинувачений у належності до Спілки Визволення України та засуджений до восьми років позбавлення волі, а після відбуття терміну – розстріляний.

У 1914 р. Володимира Холодного мобілізували на війну. Щоб прогодувати родину, Віра Холодна звернулася до режисера Владислава Гардіна і отримала свою першу роль -  няньки-італійки в екранізації Анни Кареніної. Уже за рік вона знімалася у 13 фільмах, а за деякий час публіка почала цілеспрямовано йти у кінотеатри «на Холодну». Закордонні режисери,  російські кіноділки пропонували їй великі гонорари, щоб вона погодилася знятися у їхніх проектах.

У квітні 1918 р. Холодна разом із кіностудією Ханжонкова, де регулярно знімалася, переїхала до Одеси. Крім зйомок у кіно, Віра Холодна багато виступає на естраді. Подейкують, що у неї були закохані Мішка Япончик та Олександр Вертинський.

Віра Холодна померла несподівано, в розквіті сил, в лютому 1919 р. За офіційною версією – від вірусу іспанського грипу (8 лютого 1919 р. актриса застудилася, виступала на концерті на користь фонду професійного союзу театральних художників міста Одеси). Хоча пізніше пішли чутки, що Віру Холодну отруїли за наказом Троцького – Одеса в ті часи переживала інтервенцію військ Антанти, і Троцький мав план підкупити начальника штабу французької армії Фрейнберга з тим, щоб той вивів із міста своїх війська. За переказами, Фрейнбергу таки передали солідну суму, і зробила це саме Віра Холодна. За що й поплатилася – Троцькому зайві свідки не були потрібні. За дивним збігом обставин невдовзі одне за одним померли чоловік Віри Холодної та її мама.

Поховали віру Холодну в Одесі, на Першому Християнському кладовищі. Нині її могила втрачена – у 1931 році на місці кладовища з’явився «Парк імені Ілліча». Із більш як 40 картин, у яких знялася Віра Холодна, до нас дійшло 4-5 фільмів і два уривки.