1889, народився Микола Омелюсік (псевдо «Поліщук»), підполковник Армії УНР, генерал-хорунжий УПА

1889, 7 травня – в селі Ставки на Поліссі народився Микола Степанович Омелюсік (псевдо «Поліщук»), військовий діяч.

Закінчив Житомирську гімназію, навчався в Іркутській військовій школі. Учасник Першої світової війни у складі 11-ї артилерійської бригади, капітан російської армії.

У 1918-му служив у легкому гарматному полку Армії Української Держави. В грудні 1918-го очолив гарматну батарею Армії УНР. Навесні 1919 р. – вартовий отаман штабу Волинської дивізії, брав участь у боях із більшовиками та поляками. В 1920 р. – у 6-й Січовій дивізії Армії УНР, пізніше – командир гарматного куреня в 2-й гарматній бригаді Волинської дивізії. Підполковник Армії УНР.

Учасник українського руху Опору, з 1943-го – в УПА. Очолював оперативний відділу Крайового Штабу УПА-Північ. «Був дуже працьовитий і обізнаний у військових справах. Завжди щось писав, приготовляв потрібні вишкільні матеріали», – згадував про нього Роман Петренко.

 У 1944-му – командир рейдуючої сотні УПА-Захід, сформованої із мешканців східної України.

Пізніше емігрував в Аргентину, з 1950-го мешкав у США. Урядом УНР в екзилі підвищений до рангу генерал-хорунжого. Автор нарису «УПА на Волині в 1943 році».

Помер 6 серпня 1970-го в Філадельфії (США).