«Локальна пам'ять»: Деколонізація на Харківщині та інші новини регіонів
12 серпня у Міській бібліотеці імені Михайла Коцюбинського в Чернігові відбулася презентація книги «Чернігів у війні – 2022: голоси очевидців».
«Це надзвичайно важливе документування розповідей про повсякденне життя мешканців Чернігова та ще п’ятьох громад області під час активних бойових дій з 24 лютого до початку квітня 2022 року. Разом із історіями людей, що пережили оборону Чернігова або російську окупацію в області учасники проєкту фіксують воєнні злочини рашистів. Такі видання дають можливість сучасникам пізнати сутність цієї війни та самих себе, а для наступних поколінь є надважливим джерелом та досвідом про екзистенційну боротьбу нашого народу з російським імперіалізмом», - пояснив регіональний представник УІНП в Чернігівській області Сергій Бутко.
Учасники дослідницької команди побували в 25-ти населених пунктах 6-ти громад Чернігівської області, записали станом на травень 2024 року 218 свідчень респондентів (212 годин цифрової інформації, 1560 світлин). У книзі оприлюдненні відповідно всім науковим вимогам 24 спогади з Чернігова та 16-ти населених пунктів області. На презентації було повідомлено, що видано 1,5 тисячі примірників «Чернігів у війні – 2022: голоси очевидців» українською мовою, які роздаються в бібліотеки та заклади освіти, а також готується тиражем 500 примірників її англомовне видання.
На Харківщині завершився процес деколонізації публічного простору. Під час дев'ятого, заключного засідання робочої групи з питань деімперіалізації та деколонізації топонімії на території Харківської області при Харківській ОВА розглянули та перейменували 51 топонім в обласному центрі.
Так на мапі Харкові відтепер уславлено 92-гу бригаду імені Івана Сірка та бригаду НГУ «Хартія», увічнено пам’ять захисника, історика, науковця Валерія Романовського. З’явилися імена видатних літераторів Михайля Семенка, Миколи Зерова, Олександра Олеся, Майка Йогансена, Левка Боровиковського; дослідника літератури, життя і творчості Григорія Сковороди – Леоніда Ушкалова; учасника Другої світової війни та в’язня нацистських концтаборів Ігоря Малицького; кінематографістів – Йосипа Тимченка, Сергія Параджанова, Віри Холодної, братів Люм’єр; науковців – Олена Якуби, Архипа Люльки, Олексія Суріна, Олександра Гурова; діячів Української революції та українського руху – Дмитра Антоновича, Сергія Тимошенка, Юрія Колларда, Григорія Сосідка, Олександра Плятаса, Костя Реутова, Володимира Пасічника тощо.
Загалом по області розпорядженнями начальника Харківської обласної військової адміністрації було перейменовано 444 топоніми.
З нагоди Дня Незалежності приміщенні Харківського національного академічного театру опери та балету експонується виставка «30 (к) років до Незалежності по-харківськи».
В експозиції представлені раритетні світлині про доленосний 1991-й, помаранчеву феєрію 2004-го, Революцію гідності, початок російсько-української війни. Вони дали можливість побачити місця, де харків’яни виборювали, а згодом відстоювали свою незалежність, простежити як змінювалося місто і його мешканці. Усі, хто відвідуватиме мистецькі заходи у ХНАТОБі до 14 вересня, зможуть ознайомитися з експозицією.
У музеї Харківського національного університету імені Василя Каразіна відкрилася виставка «Комунізм = рашизм» розроблена Архівом національної пам'яті.
На виставці учасники побачили 13 історій про українців XX та XXI століть, які постраждали від радянської та російської влади. Історії вибрані не випадково — вони проводять паралель між злочинами комунізму та рашизму. На восьми стендах можна побачити архівні документи про репресованих українців у XX столітті, а також свідчення про сучасні злочини російської армії.
У відкритті виставки взяли участь начальниця Другого міжрегіонального відділу УІНП Марія Тахтаулова, проректор університету Олександр Головко, в. о. директора Галузевого державного архіву Українського інституту національної пам’яті Світлана Старовойт.
29 серпня, у День пам’яті захисників України, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України, у Харкові на Алеї Героїв відбулася жалобна церемонія покладання квітів та панахида за загиблими захисниками.
У заході взяли участь побратими, рідні, влада міста та області, громадськість.
22 серпня 2024 року, у Вінницькій обласній універсальній науковій бібліотеці імені Валентина Отамановського відбулося засідання круглого столу «Україна: символ незламності та стійкості» до Дня Державного Прапора та Дня Незалежності України.
Участь у заході взяли представники влади, громадськості, військовослужбовці, науковці, ветерани, представники медіа. Від Інституту, до учасників обговорення звернувся співробітник Першого міжрегіонального відділу УІНП Олексій Серветнік.
23 серпня 2024 року, на Замковій горі у Вінниці відбулося урочисте підняття державного прапора України до Дня Прапора та Дня Незалежності України.
Участь в урочистостях взяли керівництво області та міста, військовослужбовці Повітряних сил ЗСУ, Національної гвардії України, представники громадськості та ЗМІ. До заходів долучився співробітник Першого міжрегіонального відділу УІНП Олексій Серветнік.
А в просторі ГО «Тиверці» у селища Тиврів Вінницького району представництвом УІНП у Вінниці відкрита виставка Українського інституту національної пам'яті «Символ твоєї свободи. 100 років Державного герба України».
27 серпня 2024 року, до Дня пам’яті захисників України, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України, у Вінницькій обласній універсальній науковій бібліотеці імені Валентина Отамановського відбувся вечір пам’яті «І кожен українець хай своїх героїв пам'ятає!».
До учасників заходу звернувся співробітник УІНП Олексій Серветнік, наголосивши на необхідності і важливості пам'ятання.
30 серпня 2024 року співробітник УІНП Олексій Серветнік взяв участь у заходах першого етапу обласного військово-патріотичного проєкту «Шлях воїна» серед представників молоді Тульчинського району Вінницької області.
У межах напряму «Історична свідомість» Серветнік провів інформаційно-просвітницьку бесіду про сучасну російсько-українську війну та багатовікову історію протистояння з росіянами.
Сам проєкт стартував у червні цього року у Вінниці та охопив молодих людей Вінницького району, а в липні до участі запросили юнацтво Хмільницького району. Такі ж заходи відбудуться в решті трьох районах області. Проєкт передбачає чотири етапи, на яких молодь від 18 до 35 років пройде вишколи з прикладної фізичної підготовки і самооборони, першої медичної та екстреної невідкладної допомоги, протидії мінно-вибуховій, радіаційній, хімічній та біологічній небезпеці, військової тактики, поводження зі зброєю, спортивного орієнтування та керування FPV- дронами.