У Києві відкрили вуличну виставку «Мововбивство – складова рашизму»

У Києві відбулося відкриття вуличної виставки «Мововбивство – складова рашизму». Виставка складається із 20-ти банерів, де розповідається історія знищення українців за мовною ознакою. Автори зібрали багатий фактологічний матеріал, який доводить системне і цілеспрямоване знищення російською владою української мови на різних етапах історії. При чому, знищувалася і зневажалася не лише мова, але і ті українськомовні, які були носіями української ідентичності. 

«Без мови не може бути народу. Без мови не може бути нації. І саме тому її збереження та захист сьогодні є викликом і ключовим завданням української влади. Усвідомлення цього, на жаль, є сьогодні далеко не у кожного. Але покликанням та мобілізаційним завданням кожного активіста, популяризатора й захисника української мови є донесення важливості збереження, захисту, популяризації української мови до всіх і кожного», – сказав т. в. о. Міністра культури та інформаційної політики України Ростислав Карандєєв. 

Понад триста років Росія знищує українську мову й свідомо та цілеспрямовано нищить українську націю. Аби змусити українців забути своє коріння Росія увесь час знищує українські книги, забороняє українську мову в освіті, видавництві, театрі, мистецтві загалом. Те, що не могли нищити – принижувалося, висміювалося, подавалося як щось сільське, архаїчне, меншовартісне. Зокрема виставка розкриває і цей аспект це виставка «Мововбивство – складова рашизму».

«Виставка є одним із компонентів, який висвітлює геноцидний намір російської політичної системи щодо України. Якщо ми подивимося на злочини, які вчиняють росіяни під час повномасштабної війни, це насильницька паспортизація, знищення об’єктів культури, підручників та книжок українською мовою, переслідування за використання української мови та, як кажуть міжнародні організації, ефективна криміналізація української культури на тимчасово окупованих територіях. Все це є складовими, які показують спеціальний намір росіян атакувати українську ідентичність. І мова, як одна з інтегральних компонентів будь-якої ідентичності, а тим паче національної ідентичності, теж опиняється під цією загрозою», – розповів голова Українського інституту національної пам’яті Антон Дробович.

Виставка розповідає про долю Павла Чубинського, Агатангела Кримського, Олекси Гірника, Юрія Поправки, Ігоря Білозіра, Володимира Вакуленка та інших діячів, які розвивали мову і боролися за її утвердження, але саме за це постраждали.

«Цю виставку ми зробили для кожного громадянина України, який ще досі сумнівається, чи варто спілкуватися українською, чи необхідно переходити на українську мову, і що для українців означає українська мова на 11-му році війни. За мову продовжують вбивати. І серед тих безліч імен, які ми бачимо тут: Іван Дзюба, Іван Світличний, Алла Горська, Ігор Білозір та наші сучасники. Це письменники, композитори, відомі й невідомі наші сучасники, включаючи дітей – це жертви російського режиму. Я сподіваюся й вірю, що ця виставка буде доступною рівно стільки часу, скільки потрібно, щоб максимально поширювати інформацію про злочин лінгвоциду, як один зі складників геноциду», – зазначив Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь.

Переглянути виставку можна у київському сквері біля метро «Контрактова площа».

На відкритті заходу були присутні і слова мали: Ростислав Карандєєв, т.в.о. Міністра культури та інформаційної політики України; Антон Дробович, Голова українського інституту національної пам’яті; Тарас Кремінь, Уповноважений із захисту державної мови; Олександр Скопненко, кандидат філологічних наук, заступник директора з наукової роботи, старший науковий співробітник Інституту мовознавства ім. О.О.Потебні НАН України; Оксана Білозір, народна артистка України; Сергій Касянчук, директор Представництва СКУ в Україні; Сергій Горбачов, освітній омбудсмен; Микита Козаренко, представник Уповноваженого ВРУ з прав людини. Модерувала відкриття Наталія Слобожаніна, співробітниця Українського інституту національної пам'яті, координаторка виставки.

Матеріали підготовлені Українським інститутом національної пам’яті спільно з Уповноваженим із захисту державної мови, Інститутом мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України та Інститутом української мови НАН України.

Електронний варіант виставки доступний онлайн.

Фото: Міністерство культури та інформаційної політики України