УІНП запустив новий онлайн-ресурс «Архів усної історії»

31 березня Український інститут національної пам’яті презентував онлайн-ресурс «Архів усної історії» – ui.uinp.gov.ua. Це перший в Україні політематичний онлайн-архів усних спогадів, який надає вільний доступ до зібраних відео- та аудіоінтерв’ю.

Збір свідчень про різні події новітньої історії, зокрема Революцію гідності та сучасну російсько-українську війну, інститут розпочав навесні 2014 року. За сім років вдалося зібрати в архіві понад 1600 інтерв’ю різної тематики, в тому числі записів, здійснених іншими установами, організаціями та приватними дослідниками й переданих інституту для зберігання та оприлюднення.

Презентація ресурсу у зв’язку з карантинними обмеженнями відбулася онлайн на офіційній сторінці інституту у фейсбуці.

«Ця платформа стане в нагоді фахівцям, які працюють з історією, зокрема з методом усної історії, а також журналістам і всім, хто цікавиться нещодавнім минулим», – зазначив голова Українського інституту національної пам’яті Антон Дробович. Він також зауважив, що формат усноісторичних досліджень – це цікавий і плідний напрям, який варто промотувати, і висловив сподівання, що презентований архів підвищить застосування цієї методики істориками та обізнаність із нею суспільства.

Ініціатива саме онлайн-архіву усної історії з’явилася, коли стало зрозуміло: свідчень вдається фіксувати більше, ніж можливо  оприлюднити в межах тематичних видавничих проєктів інституту, розповіла головна спеціалістка сектору обліку та збереження усних джерел УІНП та координаторка роботи з розробки та наповнення архіву усної історії Тетяна Привалко. Під час презентації вона детально продемонструвала функціональні можливості онлайн-архіву.

Наразі на ресурсі у вільному доступі представлені перші 100 записів – розповіді про Революцію гідності, російсько-українську війну, український визвольний рух. Онлайн-колекція буде постійно поповнюватися.

«Це резонансний проєкт, який розширить наші уявлення про нещодавні події та є прикладом продуманого, фахового, професійного підходу до цієї справи. З точки зору методології усної історії все витримано дуже якісно», – зазначила голова Української асоціації усної історії, професорка Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна Гелінада Грінченко. Вона також відзначила, що онлайн-ресурс приділяє увагу не лише тим, хто ділиться свідченнями, а й тим, хто їх фіксує, що важливо, адже інтерв’юери теж беруть участь у формуванні цих історій: «Ми вступили в епоху запису свідчень про події, які ще тривають і невідомо, коли закінчаться. У світовій практиці це називається усною історією кризових часів. Коли ми записуємо ці події, постаємо перед зовсім іншими викликами. І тут я наголошую на ролі інтерв’юера, який також переживає ці події».

«Вихід в онлайн – це великий крок і водночас велика відповідальність за те, як далі використовуватимуться зібрані спогади, – зазначила  завідувачка сектору обліку та збереження усних джерел УІНП Тетяна Ковтунович. – Але як державна установа ми повинні це робити, щоб надати рівний доступ до матеріалу всім користувачам. Звісно насамперед сподіваємося, що спогади з архіву опрацьовуватимуть науковці. Але онлайн-ресурс також розрахований на широкого читача, тому що ці спогади є свого роду кінематографічними історіями».

Участь у презентації також взяли Ігор Козловський, релігієзнавець, письменник, громадський діяч, член ініціативної групи «Першого грудня», колишній політв’язень т.зв. «ДНР», автор розповіді, яка увійшла до архіву усної історії; Ігор Кулик, директор Галузевого державного архіву Українського інституту національної пам’яті (Архіву національної пам'яті); Леся Онишко, вчена-секретарка Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні – Музею Революції гідності.

Наразі партнерами Українського інституту у створенні та наповненні онлайн-архіву усної історії є Фонд збереження історії Майдану, Національний музей Революції гідності, Архів національної пам’яті, Українська асоціація усної історії, Центр дослідження визвольного руху, Центр усної історії Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Запрошуємо всіх зацікавлених користуватися онлайн-архівом, а тих, хто працює з методом усної історії, – до партнерства.