Два дні історії, науки та культури: у Києві відбувся фестиваль до Дня Української Державності
У Музеї історії міста Києва відбувся фестиваль «Тисячоліття української державності: від Русі до сучасної України», присвячений Дню Української Державності. Протягом двох днів музей був відкритим простором для зустрічі істориків, науковців, музейників, архівістів, реконструкторів і всіх, хто цікавиться історією України.
Організаторами фестивалю виступили Музей історії міста Києва та Український інститут національної пам’яті. Захід відбувся у партнерстві з Центральним державним історичним архівом України у місті Києві, Музеєм Десятинної церкви, Центром інтерактивної історії «Київград», клубом історичної реконструкції Atira Ruthenia, Товариством військово-історичної реконструкції «Печерська сотня Київського реєстрового козацького полку», військово-історичним клубом «Самостійна Україна», ГО «Символи ідентичності» та іншими партнерами.
Фестиваль продемонстрував тяглість української державності через історію політичних традицій, військової культури, права, символіки та спадкоємність державотворчих ідей. Його програма поєднала лекції, історичну реконструкцію, майстер-класи та експозицію унікальних пам’яток, що дозволило кожному відвідувачу знайти власний спосіб пізнання історії України.
Однією з головних подій фестивалю стала експозиція унікальних артефактів, які ілюструють тисячолітню традицію українського державотворення. Відвідувачі побачили унікальні пам’ятки різних історичних епох – від гривні Київської Русі до печатки гетьмана Павла Скоропадського, що відображають еволюцію українських державних символів та інститутів влади.
Відкриваючи фестиваль, Голова Українського інституту національної пам’яті Олександр Алфьоров акцентував: «Наша державність не означена датами, але є події і явища, які окреслюють межі процесу державотворення. І фестиваль дає можливість побачити ці межі і перспективи, відчути його тисячолітню тяглість. Протягом століть проти нас і нашої ідентичності ведеться війна. І ми пишаємося тим, що маємо збереженими ці тисячолітні артефакти. Разом ми ставимо маркери нашої ідентичності».
«Навколо ідеї відзначення Дня Української Державності об’єдналися наші партнери, спікери, науковці, дослідники та музейники. Саме завдяки цій співпраці вдалося створити відкритий простір для діалогу про багатовікову історію та безперервність українського державотворення. Це свято — одне з наймолодших в Україні, але водночас воно нагадує про тисячолітній шлях становлення нашої держави. Ми сподіваємося, що з кожним роком воно об’єднуватиме все більше людей навколо нашої історії, культури та спільної пам’яті», — зазначила генеральна директорка Музею історії міста Києва Вікторія Муха», — зазначила генеральна директорка Музею історії міста Києва Вікторія Муха.
Особливу увагу відвідувачів привернув дискусійний лекторій за участю провідних українських істориків, науковців і популяризаторів історії. Віталій Капранов говорив про історію як зброю в сучасній інформаційній війні, Наталя Старченко — про Русь як осердя українського націєтворення XVI–XVII століть, Олександр Алфьоров — про феномен української державності в різні історичні епохи, а Олена Кохан — про Київ як столицю української державної традиції.
Однією з найпопулярніших локацій став майданчик військово-історичної реконструкції, присвячений спадкоємності поколінь українських захисників. Відвідувачі мали змогу ознайомитися з побутом, ремеслами та військовою культурою доби Русі, Руського королівства, Великого Князівства Литовського, Козацької держави, а також періоду Української революції та визвольних змагань 1917–1921 років.
Реконструктори представили зразки озброєння, обладунків, прапорів і військового спорядження різних історичних епох, розповідали про повсякденне життя воїнів, особливості ведення бою та розвиток військової справи. Гості фестивалю долучалися до інтерактивних демонстрацій реконструкторів, навчалися каліграфії, пізнавали історію через практичний досвід.
Фестиваль «Тисячоліття української державності: від Русі до сучасної України» ще раз засвідчив, що співпраця державних, музейних, наукових і громадських інституцій є важливою складовою збереження історичної пам’яті, популяризації української історії та утвердження української державницької традиції.
Фото Євгена Зінченка