Пояснюємо висновок Експертної комісії УІНП про Арку дружби народів

Належність Арки дружби народів до символіки російської імперської політики визначила Експертна комісія Українського інституту національної памʼяті, до складу якої входять історики та філологи, які представляють провідні університети і та наукові установи.

Фаховий висновок Комісії з цього приводу було оприлюднено 28 березня 2024 року на сайті Інституту. Члени Комісії ухвалили рішення про повний демонтаж пам’ятки. Це рішення викликало значний резонанс. Тому пояснюємо детально процедуру ухвалення рішення та його обґрунтування.

Експертна комісія Українського інституту національної пам'яті з питань реалізації норм Закону України «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії» цим же законом уповноважена надавати фахові висновки щодо його впровадження, зокрема щодо встановлення належності об'єктів до символіки російської імперської політики. Положення про Комісію та її склад.

Члени Комісії – це доктори історичних та філологічних наук, які представляють Інститут української археографії та джерелознавства, Інститут історії України, Інститут української мови, Інститут літератури Національної академії наук України, а також провідні українські виші – Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Одеський національний університет імені Мечникова, Харківський національний університет імені Каразіна. Детальніше про всіх членів Комісії.

Експертна комісія всебічно розглянула питання належності Арки до символіки російської імперської політики. Доля Арки з 2014 року неодноразово ставала предметом обговорення, а сама Арка – тлом для громадських висловлювань. У 2018-му з ініціативою переозначення обʼєкта виступив художник Володимир Кузнєцов, який намалював на Арці тріщину. Проте після повномасштабного вторгнення частина суспільства та експертів стверджували, що такої символічної дії більше недостатньо.

У своєму фаховому висновку члени Експертної комісії відзначили, що монумент на честь так званого «возз’єднання України з Росією» було встановлено у 1982 році у ході підготовки до відзначення 60-річчя утворення СРСР та 65-ї річниці Жовтневого перевороту 1917 року. Частину монумента (двофігурну композицію робітників українця та росіянина) демонтували наприкінці квітня 2022 року рішенням міської влади Києва. Водночас інші елементи монументального комплексу – крім самої Арки, також стела з багатофігурною композицією, що символізує Переяславську раду 1654 року, залишилися без змін. Крім перейменування на Арку Свободи українського народу, міська влада не вжила заходів для справжнього переозначення Арки і трансформації простору довкола неї, щоб він не транслював радянські та російські ідеологеми.

Експертна комісія відзначила, що втілений у монументальному комплексі  «Арка дружби народів» міф про «возз’єднання» двох «братніх» народів не відповідає історичним реаліям, у радянські часи цей міф використовувався для обґрунтування «віковічного прагнення українського народу возз’єднатися з російським». Зараз цей міф слугує для підтримки російських територіальних претензій і пропаганди, що має на меті змінити уявлення українців про свою історію та державність.

Також у висновку Комісії йдеться про те, що перейменування Арки Київрадою за збереження наявних елементів комплексу в такому вигляді, як вони є зараз, не нівелює історичний підтекст встановлення монумента: «Попри перейменування Київською міською радою об’єкта в “Арку Свободи українського народу”, монумент репрезентує виключно згадані вище радянські ідеологеми та конотації, відтак становить загрозу національній безпеці України», – йдеться у висновках.

Тому комісія ухвалила фаховий висновок про належність об’єкта до символіки російської імперської політики, відтак необхідність його демонтажу.

Коли та в який спосіб буде враховано висновок Експертної комісії, вирішуватиме міська влада та Міністерство культури й інформаційної політики. Загалом питання щодо трансформації простору на місці розташування цього монументального комплексу повинно розглядатися на основі широкого суспільного діалогу  з участю громади та експертного середовища.