«Природу путінського режиму не можна зрозуміти без аналізу її КГБістських коренів». Платформа європейської пам’яті та сумління відзначила організацію, яка поширювала правду про радянський режим
Платформа європейської пам’яті та сумління – міжнародна мережа організацій, які досліджують і підвищують обізнаність про тоталітарні режими в Європі, – відзначила міжнародне товариство «Меморіал» нагородою Платформи за діяльність із донесення правди про злочини комунізму та спротив політиці путінського режиму в сучасній Росії у сфері історичної пам’яті.
Цю відзнаку Платформа вручає щорічно людям чи організаціям, які сьогодні продовжують боротьбу з тоталітаризмом за ідеали демократії, фундаментальні людські права і свободи та верховенство права. Нагородою за 2018 рік був відзначений український режисер і політв’язень Кремля у 2014–2019 роках Олег Сенцов; за 2014 рік – лідер кримськотатарського національного руху Мустафа Джемілєв.
Український інститут національної пам’яті як організація, що є членом Платформи, подав до нагороди за 2021 рік Юрія Дмитрієва. Російський історик і член міжнародного товариства «Меморіал», Дмитрієв був одним із тих дослідників, які відкрили місце масового розстрілу та поховання в’язнів Соловецького концтабору в урочищі Сандармох у Карелії. Саме тут було вбито велику кількість української інтелігенції – представників Розстріляного Відродження. Юрій Дмитрієв багато років послідовно досліджував та викривав злочини комуністичного режиму. За це його переслідує та ув’язнив путінський режим у сучасній Росії.
За результатами голосування Платформа європейської пам’яті та сумління відзначила товариство «Меморіал» як організацію в цілому за поширення правди про злочини комунізму та захист прав людини, а також – за однозначну позицію щодо засудження російської агресії у Чечні, Грузії, Україні.
За свою діяльність «Меморіал» потрапив під репресії всередині Росії. Наприкінці 2021 року російський Верховний Суд ліквідував товариство в РФ.
Заява Українського інституту національної пам’яті з цього приводу
В офіційному релізі про нагороду керівництво Платформи відзначило, що це також висловлення підтримки тим небагатьом росіянам, які протистоять війні.
У перший день повномасштабного вторгнення Росії в Україну Платформа європейської пам’яті та сумління оприлюднила заяву, в якій засудила агресію, назвавши її злочином проти миру, та виступила з підтримкою України.
«Агресії передувала багаторічна кампанія історичної дезінформації проти України та інших країн Центральної і Східної Європи. Ми шкодуємо, що демократичні суспільства проігнорували ці попереджувальні сигнали. Кримінальну природу путінського режиму не можна зрозуміти без аналізу її радянських, особливо КГБістських, коренів», – зазначили в організації.
Сучасна Росія поступово, але послідовно відтворювала найжорстокіші тоталітарні практики з одночасним виправданням і прославленням радянського режиму, зокрема в його найгіршому сталінському варіанті, та переслідувала тих, хто намагався доносити історичну правду.
Незасудження міжнародною спільнотою комуністичного тоталітарного режиму на рівні з нацистським також створило підґрунтя для відтворення цього режиму у його нинішньому, путінському, варіанті. Однозначне та вичерпне засудження злочинів комунізму повинно стати одним із наслідків російської агресії в Україні.
Про Платформу європейської пам’яті та сумління
Це міжнародна неурядова організація, яка об’єднує понад 60 установ та організацій з 20 країн – 14 країн-членів ЄС (Швеція, Естонія, Латвія, Литва, Польща, Німеччина, Нідерланди, Чехія, Словаччина, Угорщина, Словенія, Румунія, Болгарія, Франція), а також з України, Молдови, Ісландії, Албанії, Канади та США, що беруть участь у дослідженнях, документуванні, підвищенні обізнаності про тоталітарні режими, які спіткали Європу в XX столітті. Створення Платформи європейської пам’яті та сумління у 2011 році представниками 12 країн ЄС було схвалене Європейським Парламентом та Радою Європейського Союзу. Серед українських інституцій членами Платформи наразі є Український інститут національної пам’яті, Національний музей Голодомору-геноциду, Центр досліджень визвольного руху, Фонд збереження історії Майдану, Меджліс кримськотатарського народу, Архів національної пам’яті (Галузевий державний архів Українського інституту національної пам’яті).