Розсекретили матеріали радянської розвідки про життя Симона Петлюри у Парижі
Галузевий державний архів Служби зовнішньої розвідки України у 2018 році оприлюднив на своєму сайті понад 5 тис. сторінок архівних документів. Серед них багато матеріалів всесоюзної та української закордонної розвідки за 1925-1932 роки. Вони стосуються української політичної еміграції в країнах Західної Європи: донесення агентури, спецповідомлення, інформаційні довідки, документи українських органів влади, громадських організацій та діячів.
Документи із розсекречених фондів радянської контррозвідки. Фото надано Ярославом Файзуліним
Значна частина матеріалів стосується Голови Директорії та Головного отамана військ та флоту УНР Симона Петлюри - повідомлення про вбивство, донесення про настрої серед української та російської еміграції, стеження за уенерівськими діячами, які брали участь в підготовці до судового процесу над вбивцею Самуїлом Шварцбардом. Є інформація про зміст документів, зібраних уенерівцями для судового процесу. Це дозволило адвокатам Шварцбарда підготувати стратегію захисту і зібрати контраргументи, які б сіяли сумніви у достовірності української версії. На основі даних розвідки готували відверті маніпуляції думкою присяжних-французів, котрі були мало обізнані з перебігом подій недавньої історії України.
Одним із найважливіших з оприлюднених документів є доповідна записка голови ГПУ УСРР Всеволода Балицького на ім'я генерального секретаря ЦК КП(б)У Лазаря Кагановича "По справі вбивства Петлюри" за грудень 1926 року. В ній узагальнена вся наявна в чекістів інформація у справі вбивства Симона Петлюри – повідомлення в пресі, суспільні настрої, реакція українців і звинувачення в адресу радянських спецслужб. Записка містить інформацію про підготовка "терактів" проти радянських діячів, а також вплив на перебіг судового процесу і вирок Самуїлу Шварцбарду.
Голова Української народної республіки в екзилі Симон Петлюра жив у Парижі з жовтня 1924-го. Це була столиця європейської геополітики. Він взявся за пошуки підтримки серед лідерів провідних держав для України, більша частина якої була окупована більшовиками. Неофіційно зустрічається з впливовими французькими політиками і намагається об'єднати розпорошену українську еміграцію. Готує десятки статей про Україну для преси, передовсім журналу "Тризуб" - друкованого органу УНР в екзилі.
Лідер найвпливовішої течії українського визвольного руху був найбільш запеклим ворогом радянської влади. Відтак постійно перебував в полі зору радянських спецслужб. Вони стежили за ним раніше у Польщі, Франції та Румунії.
"Атаман Петлюра выезжал из Польши легально. Поездка эта была организована Пилсудским (маршал польського війська. – прим.ред.), который до сих пор является сторонником самостоятельной Украины во главе в атаманом Петлюрой, - відзначалося в донесенні співробітників всесоюзної закордонної розвідки із Праги 7 березня 1924 року. – Петлюра выехал из Польши с целью поискать для своей работы всесторонней поддержки в государствах, где сильно развито национальное движение и большая ненависть к большевикам. Он имеет в виду посетить: Венгрию, Италию, Швейцарию, Испанию и Чехию".
В іншому чекістському донесенні, від 22 травня 1924-го, йдеться про поїздку Петлюри до Чернівців, які тоді входили у складі Румунії: "Петлюра с Мироновичем были в Коломые и Черновицах, а теперь возвращаются в Будапешт. Петлюра ездил под фамилией С. Иванов. В Праге в воскресенье 25-го мая должно было состояться совещание с участием: Доценко, Шульгина, Славинского и Прокоповича, но ввиду того, что чехи отказали в визе Доценко, совещание это перенесено в Вену. На это совещание в Вене должны приехать, кроме указанных лиц, Симон Петлюра и Андрей Левицкий".
Через місяць зявилося повідомлення про підтримку Симона Петлюри Юзефом Пілсудським: "По словам бывшего члена Директории Макаренко, Петлюра в настоящее время находится в Венгрии с бывшим начальником Штаба армии УНР профессором Юнаковичем. Круг Петлюровских симпатий в Польше очень сузился. Из видных людей один Пилсудский остается на его стороне, но он сам теперь не играет большой роли. Представителем Петлюры в польских кругах является капитан Ковальский, который принимал участие в налете на Украину в 1921 году".
У Парижі Симон Петлюра не мав великих статків, вів скромний спосіб життя. Мешкав у інженера Миколи Шумицького, а потім почав винаймати кімнату в "Ідеал готель". Пізніше зняв дві кімнати на 5-му поверсі готелю в Латинському кварталі, біля Університету Сорбонни – на вул. Тенар, 7. Тоді до нього з Праги перебралися дружина Ольга Опанасівна й 14-річна донька Леся.
"Петлюра находится в Париже вместе с Прокоповичем, весь остальной "уряд" в Польше, - йдеться в донесенні за 20 лютого 1926 року. – В Париже издаются Петлюрой два журнала: "Трибуна" и "Тризуб" антисоветского содержания, предназначенные для агитации на Украине. Весной в Польше будут выходить прокламации коротенького содержания для агитации среди крестьян Украины". В іншому донесенні, за 19 березня 1926-го, підкреслювалося посилення підтримки УНР польським урядом: "Петлюра, который в настоящее время живет в Париже, получает от поляков снова значительную поддержку. Он организовал в Париже ряд стипендий для украинских студентов. Кроме того, организованы новые клубы его сторонников в Париже, Праге и разных польских городах. Все движение более не столько социал-демократически настроено, сколько республиканско-демократически. В Варшаве имеется организация, которая считается министерством Петлюры. Должность военного министра занимает Сальский. Последний опять приступил к созданию партизанских групп по образцу бывших банд Тютюнника".
Пам'ятник отаману війська УНР Симону Петлюрі відкрили у Вінниці. Приурочили до 100-річної річниці української революції.
Скульптура стоїть біля будівлі обласного радіо. 100 років тому там було міністерство пошти і телеграфу УНР. Монумент виготовили з бронзи. Петлюра сидить на лавці. Тримає мапу України в руках. На ній відмічена Вінниця, яка тоді була тимчасовою столицею УНР.
Документи із розсекречених фондів радянської контррозвідки. Фото надано Ярославом Файзуліним
Автор: Ярослав Файзулін, к.і.н., Український інститут національної пам’яті.
Український інститут національної пам'яті проводить інформаційну кампанію, присвячену 140-річчю від дня народження Голови Директорії Української Народної Республіки, Головного Отамана Військ і Флоту УНР Симона Петлюри.