Розʼяснення УІНП у звʼязку з ситуацією, яка склалася довкола приведення назв населених пунктів у відповідність стандартам державної мови

У суспільстві виник значний резонанс у звʼязку з оприлюдненим Національною комісією зі стандартів державної мови переліком сіл, селищ, міст, назви яких не відповідають мовним стандартам (рішення від 22.06.2023 № 230 та рішення від 27.06.2023 № 231).

28 червня Міністерство освіти й науки України скерувало до неї листа з пропозицією скасувати обидва рішення.

Український інститут національної памʼяті підготував розʼяснення, на що слід звернути увагу у звʼязку з ситуацією, що склалася, щоб осмислено виконувати вимоги Закону України «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії» та уникнути помилкових підходів.

Відповідні розʼяснення офіційним листом УІНП спрямував до Національної комісії зі стандартів державної мови.

Закон визначає дві паралельні процедури щодо перейменування населених пунктів.

Одна процедура стосується населених пунктів, назви яких містять символіку російської імперської політики.

Процес перейменування таких населених пунктів розпочнеться 27 липня 2023 року. Громади, назви населених пунктів яких містять символіку російської імперської політики, матимуть пів року, щоб визначитися з новою назвою та надати пропозиції до Верховної Ради України. Далі їх розгляне парламент із урахуванням рекомендацій науковців та Українського інституту національної памʼяті.

Детально, що є символікою російської імперської політики та як відбуватиметься її усунення з публічного простору, УІНП пояснював в окремій інфографіці.

Інша процедура стосується тих населених пунктів, назви яких потрібно привести у відповідність до стандартів української мови.

Саме до цієї, другої, процедури залучена Національна комісія зі стандартів державної мови, яку закон уповноважив до 27 червня 2023 року оприлюднити перелік таких назв населених пунктів та, наголосимо, свої рекомендації, яким чином ці назви змінити, щоб вони відповідали стандартам української мови.

Оприлюднені комісією переліки для всіх областей та Криму складаються з трьох частин:

І. «Назви сіл, селищ, міст, які не відповідають правописним, словотвірним та словозмінним нормам української мови».

ІІ. «Назви сіл, селищ, міст, які не відповідають лексичним нормам української мови, зокрема, стосуються російської імперської політики».

ІІІ. «Назви сіл, селищ, міст, які можуть не відповідати лексичним нормам української мови, зокрема, стосуватися російської імперської політики».

Найбільш суперечливою є частина ІІІ. Уже в її назві фіксується, що до неї включені населені пункти, назви яких лише гіпотетично можуть не відповідати нормам.

Саме до частини ІІІ переліків включені такі населені пункти, як Запоріжжя, чиї назви відповідають нормам української мови, але щодо яких укладачі переліків висловили припущення, що вони можуть стосуватися російської імперської політики.

До цієї частини включені й історичні назви, деякі з них відомі з XII–XIV століть. Наприклад, село Красне Броварського району Київської області (відоме з XIV ст.), село Красне Перше Обухівського району Київської області (відоме з часів Русі, розташоване в долині річки Красна), село Тараканів Дубенського району Рівненської області (перша писемна згадка датується 1488 р.), село Краснопіль Чуднівського району Житомирської області (перша згадка у 1601 р.).

Варто також відзначити, що частина ІІІ переліків не містить рекомендацій щодо приведення назв у відповідність до стандартів мови. Натомість комісія запропонувала (не уточнено, кому саме) «обґрунтувати доцільність збереження поточної назви або запропонувати нову назву в установленому законодавством порядку».

Наголосимо, що закон не уповноважує комісію визначати, чи стосуються назви російської імперської політики.

Відтак, Український інститут національної памʼяті закликає переглянути запропоновані переліки. Що критично важливо при цьому врахувати?

Насамперед, закон не забороняє назви, які лише співзвучні з тими, на які поширюються передбачені законом обмеження.

Це означає, що необхідно досліджувати походження назв, консультуватися з істориками, краєзнавцями перед тим, як включати їх до переліку на перейменування.

Не може застосовуватися «презумпція вини», коли громадам пропонується обґрунтувати доцільність збереження історичної назви населеного пункту.

Пропонуємо переглянути оприлюднені комісією матеріали та підготувати перелік сіл, селищ, міст, назви яких не відповідають стандартам державної мови, а також рекомендації щодо приведення таких назв у відповідність до стандартів, що передбачено пунктом 11 статті 8 закону. Оптимальним вирішенням ситуації, що склалася, стало б цілковите вилучення з переліків частини ІІІ та перегляд частини ІІ відповідно до визначених законом повноважень комісії.

Український інститут національної памʼяті зі свого боку готовий надавати необхідні роз’яснення та консультації.