"Воля України або смерть": у Києві відкрилась виставка присвячена антибільшовицькому повстанському рухові 1919-1923 років
13 жовтня 2020 року у Києві відкрилась виставка "Воля України або смерть". Розміщена вона на Майдані Незалежності, біля будівлі Головпоштамту, де розташовані виставкові конструкції Українського інституту національної пам’яті.
Виставка присвячена антибільшовицькому повстанському руху, який у 1919-1920 роках охопив майже всі регіони України, ознайомлює з отаманами найбільших повстанських загонів, методами боротьби, а також так званими повстанськими "республіками".
Також у межах заходу відбулась церемонія спецпогашення марок з серії “Збройні формації Української революції 1917-1921”, яка започаткована, як спільний проєкт Укрпошти та Українського інституту національної пам'яті. В обіг офіційно ввели три поштові марки: “Козак 1-го Українського полку імені Богдана Хмельницького”, “Козак 1-ї Української (Синьожупанної) дивізії”, “Козак Окремого загону Січових Стрільців”. Художник – Володимир Руденко.
"Кожен українець має знати – захоплення України так званою "пролетарською диктатурою" здійснювалось антигуманними методами. Десятиліттями окупаційна влада замовчувала повстання проти червоних і комуністів. Повставали цілі повіти та навіть губернії, намагаючись відстояти свободу, іноді ціною власного життя", - зазначив у своєму виступі міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко.
Ткаченко нагадав про те, що обіймаючи посаду гендиректора групи каналів "1+1 Media", він став одним із продюсерів повнометражного художнього фільму "Чорний ворон" за романом однойменного бестселера відомого українського письменника Василя Шкляра, який розповідає про вказані у виставці події.
"Ми хочемо протистояти міфам, які й зараз використовують опоненти, як зброю проти нас в інформаційній війні. Саме тому сьогодні в Києві Український інститут національної пам'яті відкрив інформаційну виставку «Воля України або смерть». Вона про те, як насправді українці виборювали свою свободу від тоталітарної влади", — зазначив міністр.
Голова Українського інституту національної пам’яті Антон Дробович зауважив, що цією виставкою організатори хочуть вшановувати пам'ять захисників України різних поколінь та водночас донести до людей правдиву інформацію про той період, адже у радянські часи влада намагалася її замовчати, перебрехати та фальсифікувати історію.
"Тоді вигадували багато різних міфів про отаманщину, бандитизм. Наше завдання — показати дійсний стан справ. Ця виставка показує, як реагували українці на новели комуністів, на примусову працю, націоналізацію підприємств і сільського господарства, на продовольчу диктатуру та усілякі вибрики комунізму, проти якого виступали повстанці — тут це розкривається",— наголосив Дробович.
Присутній на відкритті виставки молодший сержант 93-ї окремої механізованої бригади "Холодний Яр" Антон Панчук наголосив на важливості спадковості сучасних Збройних Сил з українськими військовими формуваннями попередніх поколінь.
"Раніше в 93-ї бригади була довга "совкова" назва, весь особовий склад з великим піднесенням зустрів нове почесне найменування на честь Холодного Яру. Це дуже підняло бойовий дух в бійців. Ребрендинг, який отримала бригада — це і нарукавні знаки з чорними воронами, і мотиваційний прапор на якому зображено дуб Залізняка і ножі-колодачі. Бійці з гордістю носять символи Холодного Яру", — зауважив Панчук.
Виставка "Воля України або смерть" – це 15 банерів, що розповідають про передумови антибільшовицьких селянських повстань у 1919-1920 роках. Зокрема, тут йдеться про Медвинське повстання та створення Холодноярської селянської організації, 100-річчя яких відзначається цього року. Подивитись її може кожен до січня 2021 року.
Над виставкою працювали: Тетяна Бойко, Зоя Бойченко, В’ячеслав Василенко, Богдан Галайко, Марина Гогуля, Сергій Горобець, Едуард Зуб, Лариса Лавренчук, Богдан Легоняк, Юрій Митрофаненко, Наталка Позняк-Хоменко, Володимир Тиліщак, Ігор Чорний. Дизайн: Анна Беркутова
У виставці використані матеріали з Галузевого державного архіву Служби безпеки України, історичного клубу «Холодний Яр», Російськогодержавного архівуекономіки, Державного архіву Кіровоградської області, Олександрійського краєзнавчого музею, Краєзнавчого музею с. Медведівка, філії "Холодний Яр" Національного історико-культурного заповідника "Чигирин", освітня ініціатива "Медвин. Повстання",
історичний музей Кам'янського державного історико-культурного заповідника.
Світлини з приватних колекцій: Романа Коваля, Олександра Солодара, Зіни Шевченко, Володимира Величка, Ірина Рибакова, Павло Наконечний
Мапи укладені Юрієм Юзичем, Андрієм Карбівничим, Дмитром Вортманом, Олександром Деревко.
Фото: Лариса Лавренчук